Український правопис

https://drive.google.com/file/d/1YZIOaQP38RuJuWE6rU4uu1eSVe2AOHiF/view?usp=sharing

Прокачай українську: усе для вдосконалення солов’їної

http://studway.com.ua/vivchai-ukrainsku/

Відеоурок "Основні види складнопідрядних речень" (9 клас)

https://youtu.be/iORXqcNuRnA
https://youtu.be/7oVt9Ui-SSw
https://youtu.be/Sk3EZWTnh0I

Вставні слова, словосполучення і речення

Вставні слова, словосполучення й речення виражають особисте ставлення мовця до свого висловлювання й не несуть нової інформації, а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. Вставні слова, словосполучення й речення не є членами речення.
Вставлені слова, словосполучення й речення вносять додаткову ін­формацію в речення, не будучи граматично пов’язані з ним (отже, як І вставні конструкції, вони не є членами речення).
Вставні конструкції відокремлюють на письмі комами.

Групи вставних слів за значенням	Найуживаніші вставні конструкції	Приклади
упевненість чи невпевненість	безумовно, безперечно, без сумніву, справді, певна річ, ясна річ, правду кажучи, щоправда, може, мабуть, певно, очевидно, здається, сподіваюся та ін.	Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може, більше не прийду (М. Рильський).
емоційна оцінка (задоволення чи незадоволен­ня) мовця	на щастя, на диво, на ра­дість, слава Богу, нареш­ті, на жаль, на сором, як на зло, як на гріх, соромно казати, чого доброго та ін.	Треба пакуватись, а тут, як на лихо, приїхав Миша-нецький (М. Коцюбин­ський).
вказівка на джерело інформації	кажуть, як кажуть, мов­ляв, чую, бачу, по-моєму, на мою думку, на думку за висловом … та ін.	Там, кажуть, з гір усю кра­їну видно (Леся Українка).
активізація уваги співрозмовника	бачиш, бач, вірите, знаєш, уявляєш, уявіть собі, май­те на увазі, зверніть увагу, між нами кажучи, слово честі, чуєте та ін.	Перебування в Києві, уяви собі, багато дало мені для п’єси (О. Довженко).
зв’язок між думками	по-перше, по-друге, з од­ного боку, з іншого боку, до речі, між іншим, крім то­го, навпаки, отже, зна­чить, наприклад, зокрема, взагалі, коротко кажучи, зрештою та ін.	Додому я не йшов, а летів, бо, по-перше, міг похвали­тися, що мама одразу має школяра не першої, а дру­гої групи, а по-друге, тре­ба було збігати в ліс (М. Стельмах).

Зауважте! Між сполучником і вставним словом обов’язково треба ставити кому: Газик рвонув уперед, замолов колесами, пішов, пішов і, на­решті, вибрався на рівне (О. Гончар).
Якщо протиставний сполучник а (рідше але) стосується вставного слова, то він відокремлюється комами разом із ним: Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа (Л. Костенко).

Слова, що завжди є вставними	Слова, що ніколи не бувають вставними
отже	адже
мабудь	навіть
по-перше	прийнамні
по-друге	все-таки
щоправда	неначебто
в тім	нібито

Зауважте! Вставлені конструкції беруть у дужки, рідше відокремлю­ють з обох боків за допомогою тире: Там батько, плачучи з дітьми (а ми ма­лі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині! (Т. Шевченко).